Варте уваги

“РОСІЙСЬКОЇ НЕ МОЖУ ВИВЧИТИ”: ЖИТТЯ КАЗКАРЯ ДІДА ПАНАСА – ПРО ТЕ, ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ ПОЗА ЕФІРОМ.

Добрий вечір вам, малята, любі хлопчики й дівчата…” – пригадуєте? На ці слова щовечора до телеекранів збігалося не одне покоління українських дітей. І всі...

Оголена Тіна Кароль зірвалася вниз, фанати затамували подих

Тіна Кароль довела до сліз своїх прихильників. Відома українська співачка, тренер шоу "Голос країни" Тіна Кароль обожнює радувати фанатів новими знімками в Instagram.  Нещодавно знаменитість...

Дмитро Стус – син поета – став на бік Медведчука в справі про заборону книги про нього (ВІДЕО)

«Він складна людина», - Кіпіані Син Василя Стуса Дмитро став на бік Віктора Медведчука в судовому процесі щодо заборони книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». Як...

З Днем Народження: вірші Тараса Шевченка у виконанні українських рок-гуртів

Тарас Григорович Шевченко, безсумнівно, постать велична та унікальна. Його творчість внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів та залучила її до кращих...

Луцький суддя-правдоруб з розладом особистості: особливості характеру і суддівства Віталія Ковтуненка

Суб’єктивна замальовка перша – особистісна

У 2001 році ізраїльський письменник Сем Вакнін видав книгу про злоякісну самозакоханість. Коли читав її, здалось, що одного з героїв тексту знаю. Ось цитата з книги: «Нарцисичний розлад особистості – це розлад особистості, що характеризується переконаністю у власній унікальності, особливому положенні, перевазі над іншими людьми; завищеною думкою про свої таланти і досягнення; поглиненістю фантазіями про свої успіхи; очікуванням безумовно доброго ставлення і беззаперечного підпорядкування від оточуючих; пошуком захоплення інших для підтвердження своєї унікальності та значущості».

В останні кілька місяців точно такий же діагноз можна спостерігати при перегляді ток-шоу на одному з місцевих каналів, де ведучим і одночасно головним героєм є суддя Віталій Ковтуненко. Цей служитель Феміди дивним чином перетворив зал судових засідань на знімальний майданчик, де проявляє себе «в усій красі».

А тепер уявімо затишний суддівський кабінет. Згаданий «одіозний суддя» (а саме так називають його місцеві медіа) сидить з дорогим телефоном в руках, заклавши ноги на стіл, і захоплено читає коментарі про себе, прекрасного:

Devid Ritskiy: «В Украине все судьи должны учится у этого судьи», Solomon Guller: «Такого судью да в Генеральные прокуроры!», Святослав Тихонов: «За последние 10 дней смотрел Уже 4 видоса про этого судью. Напоминают американские ролики про самого честного судью», Оксана Марищук: «БРАВО !!! Ніколи не зустрічала порядних судей…всі, такі ж, як, деградант філюк петро…Ковтуненку respect !!!», LEE COOPER: «Такого судью в президенты!!!!!», Vas Gna: «Боже бережи того суддю, бо таких як він дуже мало», Andriy Blyus: «Ось вона буква закону ….. шукати не потрібно, він тут на Волині !!! Стравжній професіонал своєї справи».

Але не втомлюватимемо читачів цими коментарями, їх можна почитати чи не під кожним черговим відеосюжетом в youtube місцевого телеканалу. Лише зауважимо, що всі вони мають цікаву тенденцію: написані якимись дивними «людьми», кажучи простою мовою – ботами; усі вони – схвальні і позитивні щодо судді. Їх тут сотні і сотні – ціле царство позитивних відгуків про роботу Ковтуненка і його «справедливе» суддівство. І жодного коментаря про фахову кваліфікацію самого судді, яка частенько кульгає, жодної фрази про суть справ, які розглядаються, що свідчить про юридичний нігілізм коментаторів.

І тут знову цитуємо Сема Вакніна: «Нарцисичні особистості постійно намагаються контролювати думку оточуючих про себе. Вони схильні знецінювати практично все навколишнє на їх фоні, ідеалізуючи при цьому те, з чим асоціюють самих себе».

Задля цікавості переглядаємо один з сюжетів і ми. Що ж там такого прекрасного, що викликає захоплення мас? Істеричність, зневага, прикрикування, самоствердження, хворобливі рухи частинами тіла.

Прямо таки як в книжці, де описаний нарцисичний розлад особистості: «Його емоції часто реактивні, а не активні. Він відчуває себе скривдженим – він похмурий. Він відчуває себе знеціненими – він злиться. Він відчуває себе ігнорованим – він ображається. Він відчуває себе приниженим – він накидається. Він відчуває над собою загрозу – він боїться. Він відчуває себе любленим – він впивається славою. Він смертельно заздрить всім і вся».

Цікаво, чи суддя Ковтуненко знає, що про нього видана ціла книжка? Де описані всі його гидкі якості і болі, які, очевидно, сидять у ньому глибоко всередині, і вже досить задавнені. І це недивно, адже його життя було нелегким: кілька дружин, «віджатий» будинок, полювання на людських землях, непрозорі статки і цікава декларація, догана від Вищої ради правосуддя і так далі.

Але ні. Було й хороше. Минулоріч, у жовтні, суддя Ковтуненко, який мирно живе у «віджатому» будинку в Липинах, повідомив у поліцію про факт наїзду легкового автомобіля на кота. Цікаво, чи довго тужив чоловік над загиблою тваринкою?
Гадаємо, що ні. Бо в нього трохи інший діагноз, який знову ж таки вдало описав ізраїльський письменник:

«Багато людей не мають зрілого, дорослого сексуального потягу. Їх емоційний ландшафт сумовитий і сірий, як ніби дивишся на нього крізь каламутне скло. Багато нарцисів можуть розумно пояснювати такі емоції, яких ніколи не відчували, – начебто співпереживання або любові, – тому що вони роблять своїм пунктиком багато читати і взаємодіяти з людьми, які їх точно переживали».

Суб’єктивна замальовка друга – професійна

Любов до себе – це лише одна із граней «таланту» Ковтуненка.
Але відколи він став таким ярим правдорубом і борцем за якість складених адміністративних матеріалів? Відколи дозволяє собі звертатись до честі й совісті інших? Упевнені, що окремим людям є що сказати на цю тему.

Зокрема, жінці з дітьми, в якої він відібрав добротний будинок в елітному передмісті Луцька, у Липинах.

 

Суддя вже тоді умів використовувати певні майданчики для висловлення своїх позицій, використовує він їх і тепер. Але де поділись активісти з сюжету? Де потерпіла жінка? Усе проковтнули, бо цей суддя не звик собі відмовляти ні в чому?

Будинок суддя отримав явно завдяки нечистим оборудкам та одразу переписав на… тещу. На той час він був одружений з сестрою голови Касаційного адміністративного суду. Чи то тому Ковтуненко відчував таку безкарність, чи з якихось інших причин, але ніщо не стало на заваді таки відібрати будинок у волинянки. Цікаво, як спиться там Ковтуненку з новою дружиною?

Але одного разу знайшлись люди, які навіть викликали поліцію на цього служителя Феміди. Трапилось це 15 листопада 2020 року. Ковтуненко, маючи чимало зареєстрованої зброї, дозволив собі полювати на людських землях, прямісінько попід вікнами осель громадян, посеред білого дня, коли навколо бігали діти. Тоді він не просто здійснив кілька пострілів, а ще й намагався втекти. Того дня поліцейські оформили на порушника протокол за ст. 174 КУпАП (стрільба з вогнепальної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях) та вилучили мисливську рушницю.
Звідси випливає питання: чи має моральне право Ковтуненко судити когось, якщо сам є порушником Закону?

Однак порушення законодавства – у нього в крові. Кілька років тому цей суддя не повідомив до реєстру національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані щодо отриманого доходу. За це працівники управління захисту економіки у Волинській області склали на нього протокол за порушення вимог фінансового контролю (ст. 176-2 КУпАП).

Причетність до винесення сумнівних рішень, порушення прав людини, порушення правил професійної етики та критерію прозорості статків – це те, що зафіксувала в Ковтуненка і кампанія ЧЕСНО минулоріч, промоніторивши діяльність волинських суддів: https://chesnosud.org/news/suddi-volynskoyi-oblasti/

Будучи злісним адмінправопорушником, цей страж закону продовжує й далі зухвало «вершити правосуддя», використовуючи окремі ЗМІ і, очевидно, навіть добряче набриднувши колегам.

Адже що може бути більш принизливим, коли від тебе публічно відрікаються? 26 квітня на офіційній сторінці Луцького міськрайонного суду опубліковано інформацію про те, що «позиція, висловлена суддею Ковтуненком Віталієм Володимировичем під час судових засіданнь, які фіксуються представниками ЗМІ та в ефірах, не є офіційною позицією Луцького міськрайонного суду Волинської області, а – власною думкою та особистими переконаннями судді».

Напевно, його юридична неграмотність, фахова некомпетентність та чисто людська недоброчесність добряче набридли всім. Окрім десятків анонімних коментаторів, які вдень і вночі строчать хвалебні оди своєму покровителю. Усе це вкотре підтверджує думку про те, що Ковтуненко – не просто егоїст і злісний адмінправопорушник, а й реально хвора людина з розладом особистості. Чи має право він судити далі? Чи повинні ми бачити його з екрана телевізора? Відповіді, гадаємо, кожен уже знає.

Олег Іщук

Останні новини

Каркас XXL + 6 ножек Orthobase 120×200 см R088-0070

https://fas.st/RTCJO https://fas.st/T2hNEN Размеры 120 х 200 см Ножки в комлекте С ножками Количество ламелей 46 Материал ламелей Бук Расстояние между ламелями 2,5 см мм Высота каркаса 27 мм Профиль цельносварной, изготовлен из...

Hotline.Finance

Hotline.Finance https://ad.admitad.com/g/944q1ip6aq359e248eb4f3cd071992/?subid=1

Готелі для сімейного відпочинку в Туреччині

Відчуйте себе суперзіркою завдяки обслуговуванню світового рівня у помешканні Royal Garden Beach Hotel Чотиризірковий готель Royal Garden Select розташований у містечку Konakli в підніжжі Таврських...

Луцький суддя-правдоруб з розладом особистості: особливості характеру і суддівства Віталія Ковтуненка

Суб’єктивна замальовка перша - особистісна У 2001 році ізраїльський письменник Сем Вакнін видав книгу про злоякісну самозакоханість. Коли читав її, здалось, що одного з героїв...

У Харкові чоловік влаштував стрілянину у черзі до буфету

У Харкові після словесного конфлікту чоловік влаштував стрілянину у черзі до буфету, двох потерпілих госпіталізували. Джерело: пресслужба поліції Харківської області Дослівно: "Встановлено, що в черзі до буфету, який працює...