Варте уваги

Як не стати жертвою приватизації спиртових заводів  в Україні у 2021 році

Сьогодні спробуємо трішечки пролити світла на ситуацію навколо приватизації спиртових підприємств України. Тематика здавна вважалася криміналізованою, про неї не мало хто хотів розповідати, адже...

Зеленський отримає дозу індійської вакцини публічно, аби довести її якість – Степанов

Президент Володимир Зеленський має намір отримати дозу вакцини публічно. Як повідомляє "Сегодня", таку заяву на прес-конференції зробив міністр охорони здоров'я Максим Степанов. "Я і президент Володимир...

Польща посилила карантин і змінила правила в’їзду для іноземців

Через стрімке поширення коронавірусу у середу, 24 лютого, Польща посилила карантин. Окрім того, країна змінила правила в'їзду для іноземців. Джерело:Rzeczpospolitej Міністр охорони здоров'я Польщі Адам Недзельський...

Коронавірус COVID-19, Україна – статистика 27 лютого

За добу 26 лютого в Україні зафіксовано 8 172 нових випадків COVID-19, госпіталізовано 2 806 осіб, летальних випадків 151, одужало 4 766 осіб. Джерело: міністр...

Як вивчають грецькі поселення Херсонщини та що втратили у Криму

Україна – одна з небагатьох країн, де можна відшукати залишки античних грецьких поселень, яким тисячі років

Історики, які досліджують українські античні пам’ятки, працюють в особливих умовах. Їм треба діяти на випередження і агрофірм, які обробляють землі біля древніх об’єктів, і чорних копачів, які нищать унікальну античну історію краю.

Пише BBC.

Давні грецькі поселення на Херсонщині почали досліджувати ще наприкінці ХІХ століття. Тоді археологами керував науковий інтерес – вони намагалися дослідити якомога більше пам’яток. Зараз же головна мета – зберегти їх від нищення.

Тим більше, що багато чого зі свого античного спадку Україна зараз втратила у Криму. Тим ціннішим є те, що залишилося у північному Причорномор’ї.

Сергій Нємцев сімнадцять років їздить на розкопки грецьких поселень. У 2014 році він став начальником археологічної експедиції Херсонського державного університету й разом зі студентами, істориками та волонтерами намагається рятувати залишки унікального Білозерського поселення та городища Скелька.

Він розповів, чому цінність античних поселень материкової України зросла після окупації Криму та що ми знаємо про людей, які жили на цих територіях понад дві тисячі років тому.

Чому давні греки їхали у Причорномор’я

Ольвія
Підпис до фото,Ольвія та поселення, які утворювали її “хору”, – невеликі сільськогосподарські поселення навколо

Одна з причин, чому греки їхали освоювати нові території – це земельний голод та перенаселення.

Тут, на півдні України та в Криму, вони почали засновувати аграрні поселення.

Клімат був підхожим, навіть будинки греки будували такими, якими звикли бачити на батьківщині. Переселенцями були не тільки бідні люди, до колоній їхала й еліта, аби реалізувати свої амбіції.

До метрополії вони відправляли зерно, а з Греції отримували вино, оливкову олію, прикраси, скульптури, посуд.

Розкопки
Підпис до фото,Так виглядає місце розкопок

Також археологи припускають, що з Балкан сюди надходила тканина, а до Греції відправляли рибу.

“Тут вони не могли забезпечити собі усієї середземноморської тріади (пшениця, оливкова олія та вино. – Ред.), через достатньо холодні зими. Але з часом їм вдалось акліматизувати виноград, і вони змогли його тут культивувати”, – розповідає Сергій Нємцев.

“Те, що у нас тут є виноград, певною мірою їхня заслуга”, – додає він.

Сергій Нємцев
Підпис до фото,Археолог Сергій Нємцев з амфорою

Поселення на території Херсонщини були складовою частиною хори (аграрної околиці) Ольвії та пережили три хвилі заселення.

Їхня історія почалась у першій чверті VI століття до нашої ери та назавжди закінчилась у середині III століття нашої ери.

Для поселень греки обирали найбільш зручні місця для оборони. Єдині, з ким вони контактували на території Херсонщини, – це скіфи. Перші сто років у греків та скіфів не було конфліктів, у поселеннях була відсутня фортифікація.

“За три кілометри від поселення є скіфські поховання в курганах. Там ми знаходимо кераміку та амфори, в яких скіфи отримували від греків вино. А у самих грецьких поселеннях ми знаходимо рештки скіфської худоби. Це прямий результат обмінів і стосунків”, – каже дослідник.

Потім сталось щось, що змусило греків покинути ці землі та повернутись до Ольвії. Згодом поселення відновились, але ще через сто років між скіфами та греками знову стався конфлікт.

Череп
Підпис до фото,Жіночий череп з діркою від дротика

“У наших розкопах на Білозерському поселенні ми його фіксували. У нас були тіла людей – жертв цього нападу. В одній з ям лежав череп дівчини з наскрізним отвором від дротика, і це не поодинокий випадок. Була одна яма, в яку скинули три черепи”, – розповідає археолог.

Тільки у І столітті до н.е. знову виникають грецькі поселення.

У цей час вони вже укріплені – це городища з фортечними мурами, валами, ровами.

Черняхівський глиняний виріб
Підпис до фото,Черняхівський глиняний виріб

У 2019 році на городищі Скелька археологи знайшли великий гончарний виріб Черняхівської культури, він належав готам, які у середині ІІІ століття нашої ери остаточно знищили поселення ольвійської хори.

Античні втрати у Криму

Після російської анексії Криму цінність поселень на території материкової України зросла.

Адже антична археологія України звузилась.

Крим, Ескі-Кермен
Підпис до фото,Російська анексія Криму позбавила українських археологів доступу до багатьох місць розкопок на півострові. На фото – печерне місто Ескі-Кермен неподалік плато Мангуп, 2013 рік

Сергій Нємцев пояснює, що після втрати Криму в Україні залишилось лише близько третини античного середовища.

Але воно є вкрай цінним і було першим полігоном для досліджень.

“Три хвилі відновлення поселень були зафіксовані на хорі Ольвія, а потім виявили на нижньому Подністров’ї та в Криму. Наш регіон є еталоном для дослідження, зразком для порівняння результатів з іншими регіонами”, – каже історик.

Дослідник також називає трагедією те, що у Криму античні поселення зараз копають ті, хто до цього ніколи їх не досліджував.

“Викинутий камінь – дірка у знаннях”

Українська античність
Підпис до фото,Кожен камінь має свою історичну цінність, а під час нелегальних розкопок їх просто гублять

Ресурси херсонської експедиції обмежені, тож доводиться обирати, яку античну локацію досліджувати.

До 2018 року увагу зосередили на Білозерському поселенні. Археологам вдалося домовитися з місцевою агрофірмою і та вивела території пам’ятки зі свого землекористування.

Того ж року дослідники дізнались про руйнацію іншого поселення – Скелька – і вирішили досліджувати його, поки там ще хоч щось залишилося.

Чорні копачі знищили близько гектару пам’ятки, розповідає Сергій Нємцев.

“Вони шукають речі, а якщо якась кам’яна брила потрапляє до ями, яку вони копають, то її просто викидають. А цей викинутий камінь – дірка в наших знаннях”, – нарікає археолог.

У 2014 році Сергій Нємцев відвідав городище Скелька під час власних розвідок. Тоді ж вперше зустрівся там із копачами.

Він викликав поліцію, приїхав громадський помічник дільничного.

Археологічна експедиція Херсонського університету

“Коли він приїхав і сказав “поліція”, ці двоє кинули лопати і втекли з гори до низу. Громадський помічник був поважного віку і сказав, що туди не полізе. Я збіг вниз і зробив фотографію номерів машини”, – пригадує історик.

Сергій Нємцев дав свідчення та фото поліції, написав заяву.

Але копачів так і не знайшли.

Археологічна експедиція Херсонського університету

З того часу кількість нелегальних “покопів” значно зросла, але після початку робіт археологів у 2019 році грабунки припинились.

Зараз археологи намагаються врятувати та зафіксувати те, що не знищили копачі. Але втрачених та розграбованих пам’яток повернути, на жаль, вже не можуть.

Останні новини

Штормове попередження: Україна потерпатиме від поривів вітру

Рятувальники попередили, що у неділю, 7 березня, фактично усі регіони України потерпатимуть від поривів вітру. Він сягатиме 15 – 20 метрів за секунду. Джерело:ДСНС У Карпатах...

Поляки проти закупівлі вакцин у Китаю чи Росії – опитування

Переважна більшість поляків не хоче, аби уряд купував вакцини від коронавірусу у Китаю чи Росії. Про це свідчать результати опитування інституту Pollster для видання "Super...

Скільки «коштуватиме» водію зупинка на місці для інваліда

У водія часто виникає вимушена необхідність зупинитись «на декілька хвилин» на місці з позначенням “Водій з інвалідністю”. Дуже часто вільні лише ці місця, інші...

Донеччина – без тепла: через борги в області відключили газ

"Нафтогаз" припинив постачання природного газу для "Донецьктеплокомуненерго". Все – через борги підприємства. Внаслідок цього областьз 6 березня залишиться без тепла. Джерело: Донецькоблгаз У пресслужбі "Донецькоблгазу" підкреслили, що...

Закарпатська область із понеділка стає “червоною”

Державна комісія з ТЕБ та НС віднесла Закарпатську область до "червоного рівня" епідемічної небезпеки з 8 березня. Джерело: міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов у Telegram Дослівно: "Сьогодні...